Вислухати, почути й допомогти. Як спілкуватися з людьми похилого віку

Кілька порад про те, як правильно комунікувати з людьми старшого віку, аби їм не нашкодити і не принизити, а навпаки – допомогти почуватися рівноправними членами суспільства.

З настанням старості люди можуть втратити слух чи зір, стати малорухливими, а іноді – користуватися кріслами колісними чи іншими допоміжними засобами. Також можуть початися проблеми з пам’яттю, відтак людина забуває приймати необхідні ліки, дотримуватися дієти, гігієни чи взагалі перестає себе обслуговувати. 

Про те, як правильно та якісно допомагати, надавати своєчасну підтримку літнім людям, аби вони почувалися важливими та включеними у життя громади, під час дводенного тренінгу «Люди літнього віку: потреби, виклики, комунікація» працівникам Центру соціальних послуг «Джерело» розповіли тренерка неурядової організації HelpAge Ukraine – Представництво HelpAge International в Україні, радниця з питань вікової інклюзії Наталка Нечипорук, фахівчиня із соціального захисту та перенаправлень на Заході України Анна Старко та координаторка із психічного здоров’я, психосоціальної підтримки та соціального захисту в Україні Наталія Михальчук.

За словами Наталки Нечипорук, старіння населення відбувається набагато швидше, ніж у минулому. Зокрема, за даними Державної служби статистики України, з 1992 року кількість людей старше 60 років зросла на 4,6%, і станом на 2022 рік людей похилого віку налічувалося близько 10,1 мільйона. Тобто, людей літнього віку стає все більше, тож кожному з нас варто навчитися правильно комунікувати, аби не нашкодити чи принизити, а навпаки – допомогти почуватися рівноправним членом суспільства.

Серед головних правил:

• Використовуйте принцип «спочатку говоримо про людину», який підкреслює індивідуальність, рівність та гідність людини, а не підкреслює вік чи порушення
• Ставтеся до людей похилого віку з повагою та гідністю. Не говоріть зверхньо та поблажливо, ставтеся до дорослих як до дорослих. Говоріть тоном, який відповідає віку
• Поважайте потреби та прохання людей похилого віку. Вони краще розуміються на тому, що їм потрібно

Для правильного спілкування з людьми старшого віку:

• Завжди попереджайте про ваш візит
• Чітко представтеся – ваше ім’я, посада
• За можливості, забезпечте спокійну, доброзичливу атмосферу 
• Використовуйте прийнятний зоровий контакт
• Підтримуйте спокійний, м’який тон і помірну гучність голосу
• Запитайте, чи комфортно людині розмовляти з вами (не припускайте)
• Завжди розмовляйте безпосередньо з бенефіціаром, а не з третьою особою
• Проявляйте турботу та емпатію (цікавтеся настроєм, почуттями та здоров’ям людини, з’ясуйте чи має контакт він/вона з сімейним лікарем)
• Не порушуйте особистих кордонів людини

Вісім порад зі спілкування, що сприяють взаємодії з людьми похилого віку та людьми з інвалідністю:

• Звертайтесь до людини особисто і в належній формі
• Зменшіть фоновий шум і стежте за гучністю вашого голосу
• Підтримуйте зоровий контакт, беріть участь у розмові
• Проявляйте терпіння і співчуття
• Доповніть вашу бесіду візуальними посібниками
• Поважайте відмінності, оскільки всі ми – різні
• Будьте активними слухачами
• Говоріть виразно, використовуйте чіткі та точні формулювання і питання.

Вкрай важливо правильно використовувати слова до людей літнього віку, а також уникати словосполучень, які можуть образити. 

Отож:

• Замість старі, старенькі, бабуся, дідусь (так вживаємо лише, аби підкреслити родинний зв’язок) казати людина похилого віку
• Замість інвалід, людина з обмеженими можливостями, людина з особливими потребами казати людина з інвалідністю
• Замість жертва, страждає на… казати людина з…
• Замість прикутий до інвалідного візка, візочник, колясочник, казати людина, яка користується кріслом колісним або людина, яка пересувається на кріслі колісному
• Замість здорова/нормальна людина казати особа без інвалідності.