Голосуйте за наш великий #Проект149 на Громадскькому бюджеті і допоможіть людям з інвалідністю розправити крила

З гордістю представляємо нашу нову кампанію – міський Будинок підтриманого проживання у Львові. Він покликаний допомогти його мешканцям (дорослим з інвалідністю) не лише отримати гідне піклування, але й дати змогу їм брати активну участь в житті громади.

Будинок підтриманого проживання – що це? 

Перш за все, це місце спільного проживання невеликої групи дорослих осіб з інвалідністю у спеціальному будинку під опікою асистентів (найманих працівників) – вони допомагають їм у побуті (приготувати їжу, поприбирати, виконати гігієнічні процедури тощо), а також із пересуванням по місту (до місця роботи, навчання, до родини тощо) і завжди перебувають поруч зі своїми підопічними. Разом з тим кожен мешканець будинку має достатню свободу, аби робити все, що дозволяють його можливості. Такий підхід дозволяє людям з інвалідністю відчувати контроль над власним життям, соціалізуватись, працювати та навіть допомагати іншим. Саме цього часто їм не вистачає. 

Окрім того, Будинок підтриманого проживання – це не просто будинок – це інклюзивний центр, що має на меті реалізовувати особливі потреби його мешканців. 

“От уже 13-й рік поспіль у моєму серці живе приглушений страх. Він глибинний, але дуже сильний, і час від часу виходить на поверхню і паралізує мене. Я регулярно моделюю різні сценарії: позитивні і страшні, продумую варіанти вирішення проблеми, поки ще можу, поки ще тут… Минають роки, і я розумію, що життя наближає мене все щільніше до риторичного питання: з ким житиме моя неповносправна донька, коли мене не стане?… Розраховувати на молодшу здорову доньку? Але ж вона не народилася з обов‘язком взяти на себе догляд старшої сестри… Та й невідомо як складеться у неї життя, які будуть обставини… Я усвідомлюю, що Анничка не зможе жити самостійно, і це розуміння обпікає мене гарячим льодом… Мене зрозуміють лише такі ж батьки, яких чимало є в мене тут у друзях.

І ось зажевріла надія… Завдяки небайдужим активістам, добрим серцям, відважним батькам появилася нагода  забезпечити гідне життя неповносправним людям, які втратили своїх опікунів – це Будинок підтриманого проживання.

Це практика цивілізованих країн, яка стає реальністю для наших дітей. Я дуже в це вірю і вболіваю!” – такий пост написала мати однієї з дівчаток на своїй Фейсбук-сторінці. 

Міський Будинок підтриманого проживання – це осередок для дорослих людей з інвалідністю, які втратили батьків чи опікунів, або прагнуть проживати окремо від них.  Такі будинки – гідна альтернатива психоневрологічним диспансерам і геріатричним центрам. 

“Ми хочемо разом з міською радою створити Будинок підтриманого проживання, в якому будуть серед громади (не під лісом) мешкати молоді люди з інвалідністю з асистентами. Вірю, що ми зможемо розвинути ще більше культуру прийняття кожного і люди не будуть проти того, що неповносправні будуть поруч” – каже Керівник Відділу соціальних проектів та розвитку Наталя Сіреджук. 

На даному етапі, ми вже маємо приміщення від Львівської Міської ради на вулиці Пасічній, 39 та кошти на виготовлення проєктно-кошторисної документації. Проте на впорядкування виділеного нам триповерхового приміщення, за попередніми підрахунками, потрібно 20 мільйонів гривень. Тому зараз “Будинок” представлений до голосування на платформі Громадського бюджету як великий проєкт № 149, проголосувати за який зможуть мешканці Львова з 01 по 15 листопада. 

Ми плануємо облаштувати Будинок підтриманого проживання для 20 дорослих з інвалідністю, які мешкають у Львові. Це буде перший будинок такого типу, роботу якого фінансуватимуть із міського бюджету, а не за кошти благодійників. Ми переконані, що люди з інвалідністю мають право бути самостійними та інтегрованими в громаду, не залежно від спромог їхніх батьків чи опікунів, і можуть розраховувати на гідне життя, навіть якщо втратили їх. 

Таких Будинків в Україні не так вже й багато. Тож ми віримо, що створюючи нові моделі взаємодії, подаючи приклад, ми реалізуємо право дорослих з інвалідністю на гідне самостійне життя в громаді, а не в геріатричних закладах чи в інтернатах, а також промоціюємо культуру прийняття та посилюємо статус Львова як міста прав людини.