Фахівці дізнавалися, які є допоміжні засоби і технології для дітей, що мають проблеми зі зором, як правильно пропонувати таким дітям допомогу, а також як створювати умови, щоби незрячі діти були максимально включеними у життя.
У Центрі допоміжних технологій для дітей з інвалідністю, що відкрився на території “Джерела”, почалися навчання фахівців із підбору допоміжних засобів для дітей з порушеннями зору та з супроводу таких сімей. Запрошеною лекторкою стала виконавча директорка Львівського обласного осередку ГО “Українська спілка осіб з інвалідністю — УСІ” Оксана Потимко.
За її словами, працювати з незрячими дітьми потрібно з самого їхнього народження, допомагати їм пізнавати світ, пояснювати, що їх оточує.
“Дітям потрібні звуки, дотикові відчуття. Коли дитина починає повзати, потрібно давати їй рачкувати, ходити, знайомити її, де шафка, шухляда, іграшки, щоби вона обстежувала свою кімнату. В жодному разі не можна її обмежувати”, – пояснює Оксана Потимко.
Вона також наголошує, що дуже важливо незрячу дитину змалку вчити користуватися тростиною. За її словами, американці вчать ходити дітей з тростиною з однорічного віку, а шведи – з трирічного.
“Дитина, яку цього не навчать змалечку, не зможе бути самостійною. Чим менша дитинка, тим легше вона візьме тростину до рук, у більш зрілому віці вона може вже соромитися”, – пояснює Оксана Потимко. Вона також радить дітям з порушеннями зору давати возити перед собою дитячу коляску або возика з іграшками. “Це буде подібний ефект, як від тростинки, коли дитина впиратиметься в якісь речі, шукатиме собі дорогу”, – зазначила вона.
Також важливо облаштувати безпечну кімнату та приміщення для дітей з порушеннями зору так, щоби тумби, столи не мали гострих кутів, а дверцята шаф були щільно зачинені. “Не можна переставляти меблі в кімнаті, бо дитина звикає і знає, де що знаходиться. Можна також промаркувати речі для старших дітей”, – каже пані Оксана Потимко.
Також якщо дитина незряча, їй важко навчитися ходити, бо вона не знає, як. Тоді варто показати її: поставити ніжки на свої стопи, притримувати за ручки, і переставляти разом зі своїми, пояснює Оксана Потимко.
Щоби мати краще розуміння потреб дітей з проблемами зору, команда Центру допоміжних технологій, а також фахівці реабілітаційних програм “Джерела” пройшли практичний та інтерактивний тренінги з орієнтації у просторі з закритими очима, зокрема вчилися їсти, готувати собі гарячі напої, переходити з кабінету в інше приміщення, надавати супровід незрячим.
Також вони познайомилися з незрячим хлопчиком Лукою, який вчиться у 3-му класі загальноосвітньої школи. “Ми побачили, як Лука вправно користується комп’ютером, і який він при цьому позитивний. Хлопець користується допоміжним засобом – ноутбуком зі спеціальною програмою для незрячих. Команда нашого Центру буде працювати над тим, щоби діти, як Лука, мали якісне життя і були максимально включеними у суспільство через фаховий супровід і різні допоміжні засоби”, – розповіла керівниця Центру допоміжних технологій Марина Глухоцька.
За її словами, у Центрі планують розробити спеціальний навчальний курс із кількох модулів, що стосуватимуться підбору допоміжних засобів для дітей з інвалідністю.
Так, фахівці повинні надихати батьків – забезпечувати дітям технічні можливості для розвитку, відповідально поставитися до життєвих перспектив, адже від цього залежатиме, чи стане дитина успішною, чи вистачить їй віри у власні сили, підсумувала Оксана Потимко.
Нагадаємо, у Центрі соціальних послуг та реабілітації “Джерело”, що на проспекті Червоної калини, 86А, запрацював Центр допоміжних технологій для дітей. Сюди може звернутися будь-яка сім’я, чия дитина має потребу у кріслі колісному, вертикалізаторі та інших допоміжних засобах для покращення її мобільності та комунікативних навичок.
Кошти на зведення корпусу Центру допоміжних технологій “Джерело” отримали від давніх та постійних друзів – Канадсько-Української Фундації, а на перший рік діяльності Центру допоміжних технологій підписали грантову угоду з американською краудфандинговою платформою Global Giving.