БадДюркхайм (Німеччина) – Львів: Герхард Шойєрман

28 Квітень 2020

З великою гордістю ділимось цікавим матеріалом німецького видання про нашого Друга – Герхарда Шойєрмана.  

Мовчазний помічник.

Авторка – Таня Нердіч
Переклад – Вероніка Козлюк

Герхард Шойєрман є одним з тих людей, які активно допомагають іншим і не виставляють це на показ. Вже понад 20 років він піклується про благоустрій Навчально-реабілітаційного центру «Джерело» в Україні.

“Про нього ніколи не згадується під час проведення наших заходів, але він є одним із найзавзятіших помічників, які зробили значний внесок у розбудову Центру Джерело та продовжують його підтримувати”, говорить Михайло Зачкевич про Герхарда Шойєрмана.

Світлина від Центр "Джерело" Dzherelo Centre.Герхард з помічниками після роботи над відпочинковим майданчиком та місцем для вирощування городини на подвір’ї Джерела, квітень 2016 (більше фотографій – тут)

Михайло та Петра Зачкевичі є великими приятелями дітей та молоді Центру Джерело, і уже понад 20 років під час різдвяних свят проводять в Німеччині благодійні концерти на підтримку дітей та молоді з особливими потребами Центру. Пан Михайло є один із жителів міста Бад-Дюркхайм (Німеччина). Це така добра традиція – солісти Національного Хору імені Григорія Верьовки колядують та співають на вищезгаданих благодійних концертах, а Родина Зачкевичів разом з великою кількістю Друзів Джерела в Німеччині збирають кошти на підтримку Центру. Герхард Шойєрман є також в колі Друзів Джерела, і також допомагає в час організації та проведення концертів.
Вже понад 20 років 75-річний чоловік, який повен сил, піклується про благоустрій Центру Джерело у Львові,  він регулярно, два-три рази на рік, приїжджає до України. Складається враження, що робота на свіжому повітрі йде на користь цьому високому чоловікові з сивою бородою. До слова, Центр Джерело це не єдина  організація, якій допомагає Герхард.

Герхард за роботою, травень 2017 (більше фото – тут)

Зачкевич та Шойєрман показують фото та розповідають про знайомство з засновниками Центру Джерело, який спершу називався Надія. Реабілітаційний центр у Львові у 1993 році був першою установою такого типу в Україні. Коли починали будівельні роботи зі зведення будинку для реабілітаційного Центру Джерело архітектори розробили проект доступної будівлі, а також і прибудинкової території. Але ландшафтний дизайнер Герхард з Бад-Дюркхайму зробив свою пропозицію: «Викиньте ці плани, гроші потрібні вам для дітей. Я це зроблю сам!»

Це означало не тільки, що Шойєрман розробить план території (доріжки, місця для відпочинку, доступність) та проконтролює виконання робіт, але і те, що він оплатить потрібні матеріали з власної кишені, також допоможе усе зробити фізично.
Від початку заснування Центру фінансування відбувалось виключно коштом добровільних пожертв, це перших 15 років. Уже від 2008 року місто Львів перейняло на себе оплату частини заробітних плат. Протягом багатьох років Шоєрман вів роботу над об’єктами зовнішнього благоустрою, посадив сад, побудував оранжерею та продовжує втілювати нові побажання в життя.

“Вже багато разів я думав, що все завершено, але знову і знову  з’являлися нові ідеї”, сказав він і засміявся. Щоразу більше і більше дітей приїжджають до Центру на різні заняття та послуги, коли влітку буде спека їм потрібні будуть також зручні місця в тіні. “Добре, тоді ми ще купимо деревину, плити, щебінь, пісок.” –  Герхард завжди знаходить шляхи вирішення потреб, які виникають через розширення та розвиток Центру Джерело.
Світлина від Центр "Джерело" Dzherelo Centre.Герхард з помічниками, травень 2018 (більше фото – тут)

Відчутно, що діти та молодь Центру, а також команда фахівців, що там працюють, припали до душі обом чоловікам. “Ми знайомі з кожною дитиною”, наголошує Зачкевич. Серед них брати-близнюки, Дмитро і Павло, і  хоча Павло, не може говорити його Дмитро завжди знайде спосіб зрозуміти брата. У кожної фотографії своя історія.

Герхард з Павлом, який має брата-близнюка Дмитра.

Шойєрман приїжджає автобусом один раз весною й один раз осінню, 24 години в дорозі, і залишається на 14 днів. Він завжди має з собою інструменти, а будматеріали та рослини купує вже на місці. Інколи стається так, що не всі заплановані матеріали вдається купити. Тоді приходиться змінювати план і продовжити з тим, що є.
На фотографіях можна побачити й інших помічників. Одного разу була організована допомога від студентів львівського університету, часто допомагають водії мікроавтобусів Центру. Кожного ранку вони привозять близько 150 дітей, за якими доглядають у центрі. Водії також підтримують тісні дружні відносини з німцями, завжди радо чекають візиту Герхарда, люблять йому допомагати та закінчують розпочаті Герхардом роботи після його від’їзду з України.

Світлина від Центр "Джерело" Dzherelo Centre.Герхард разом із помічниками-водіями.

Волонтерська історія Герхарда це не лише про Україну, три роки він провів в Індії у лікарні яка допомагає хворим на проказу. Південна Африка, Малі, Сенегал та берег Слонової Кістки – це інші місця, де Герхард був залучений. «Коли я почув про все, що він зробив, я сказав, що це дійсно неймовірна та харитативна людина для нас, з досвідом», розповідає Зачкевич. І оскільки дюркхаймівець належить до людей з великим серцем, він не міг відмовити. Очевидно, що ті люди, яким він допомагає, дають йому і натомість багато. Навіть директор лікарні в Індії постійно запитує, коли він приїде. Декілька років тому він дійсно вертався туди. «Я побачив, що там люди рубають дерева за допомогою мачете,» розповідає Шойєрман. Він відразу допоміг дістати бензопилу та навчив чоловіків, як нею користуватися.

Об’єкти зовнішнього благоустрою центру Джерело вже стали місцем зустрічі для жителів сусідніх будинків, які за радянських часів були заплановані як адміністративні будівлі. Імовірно, що на цих лавочках під деревами дуже приємно сидіти. За Шойєрманом в Україні сумують. Одного разу він не приїхав разом із групою з Бад-Дюркхайму, і старші жіночки дуже схвильовано запитували, чи він раптом не помер.
У 2015 році Шойєрман приїхав в Україну на велосипеді. Шлях назад пролягав через Карпати, Угорщину та Австрію. Цим він хотів привернути увагу та заохотити до благочинних пожертв.
Наступна поїздка в Україну була запланована на кінець квітня – початок травня, але цю подорож потрібно буде перенести через світову пандемію.

Джерело цвіте та чекає на черговий приїзд Герхарда, травень 2020

Вихованка Джерела, Софійка, вручає Герхарду подячну листвку на Святі Вишиванки, травень 2019 (більше фото – тут)

 

Щиро вдячні Другу Герхарду за велике серце та багаторічну підтримку!

Прочитати статтю в оригіналі можна тут, передплативши видання, або у статті, яку люб’язно нам надіслав Михайло Зачкевич.

Пов’язані новини