Підтримка, життєстійкість, допомога. Як громади повинні розвивати послуги заради зростання кожної дитини у сімейному оточенні

«Щасливі діти можуть бути тільки в щасливих батьків. Якщо є підтримка і розуміння, труднощі легше подолати і перебороти», – зазначила Олена Степура, що виховує дітей з інвалідністю та прийомну дитину, під час Форуму «Заради дитини та сім’ї. Соціальні послуги в громадах».

Під час війни неможливо спрогнозувати, де ми чи наші діти опиняться, чи не втратимо ми джерело доходу, а діти не отримають інвалідність. Ще сьогодні соціальні послуги нам можуть бути не потрібні, але вже завтра ситуація може змінитися з точністю навпаки. Потрапивши у складні життєві обставини, кожен з нас повинен знати, що є фахівці на місцях, які готові допомогти. Особливо важливо, щоб соціальні послуги могли надаватися як у більших так і у менших громадах. Про те, як розвинути соціальні послуги в громадах, як вплинула війна на  розвиток соціальної сфери, як держава вибудовує для себе стратегію забезпечення права кожної дитини на зростання у сімейному оточенні та отриманні соціальних послуг, говорили під час Форуму «Заради дитини та сім’ї. Соціальні послуги в громадах», що організував Центр соціальних послуг «Джерело» за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).

На Форум, який провели у місті Луцьку, зібралося близько 300 учасників з трьох областей України (Львівської, Волинської та Закарпатської), представники органів місцевого самоврядування, департаментів та управлінь соціального захисту, служб у справах дітей, Координаційного центру з розвитку сімейних форм виховання та догляду дітей, національного та регіонального офісу ЮНІСЕФ,  Національної сервісної служби, Інклюзивно-ресурсних центрів, активні та дієві представники громадського сектору.

«Львів має гарний досвід розвитку соціальних послуг. Особливо в час гуманітарної кризи послуги на підтримку вразливих категорій людей є надто важливими. Львівський центр соціальних послуг «Джерело» організовує та надає у Львові велику частину соціальних  послуг, а зараз команда експертів центру менторить та розвиває соціальні послуги для дітей та їхніх  сімей  у громадах Львівської, Волинської та Закарпатської областей. Радо ділимося досвідом заради дітей та їхніх сімей, заради превенції потрапляння їх до інтернатних закладів», – зазначила  директорка центру «Джерело» Зореслава Люльчак.

Прикладом того, як громада може допомогти у подоланні труднощів, розповіла голова батьківського комітету Центру «Джерело» Олена Степура.

В Олени та її чоловіка було п’ятеро дітей, троє з них мали інвалідність, також є усиновлена дитина. У час повномасштабної війни, у березні 2022 року, вони виїхали з окупованої Голої Пристані на Херсонщині, й тепер живуть у Львові. Саме тут, адже неодноразово чули про Центр «Джерело» та те, яку кваліфіковану допомогу фахівці надають дітям з інвалідністю. Жінка розповіла, що разом із Центром пліч-о-пліч пройшли досить складний шлях, але підтримка, отримання послуг зробило життя її дітей якісним.

«Для гідного життя дітей та сімей важливі якісні послуги. Вдячна Центру «Джерело», що навіть у складні для країни часи вони допомагають і пам’ятають про дітей з інвалідністю. Діти відвідують денний догляд, розвиваються, їх забезпечують реабілітацію, а батьки за той час можуть вирішувати свої справи. Бо тільки щасливі діти можуть бути в щасливих батьків. І якщо є підтримка і розуміння, труднощі легше подолати і перебороти», – каже Олена Степура.

Побувши недовго у Львові сім’я подалась до Німеччини, проте, сумуючи за Україною, скоро повернулася назад. Жінка відверто зазначає: у нашій державі, зокрема, у центрі «Джерело» можна отримати не гірші послуги, ніж в Німеччині.

За словами заступниці генерального директора Департаменту розвитку соціальних послуг, керівниці експертної групи з питань розвитку  системи надання соціальних послуг Міністерства соціальної політики України Оксани Суліми, війна оголила різні питання у сфері соціальної роботи й внесла корективи у надання соціальних послуг. Зокрема, зросла потреба в психологічній підтримці, натуральній допомозі, житлі, екстреному кризовому реагуванні, соціальному супроводі. Так, з початку 2022 року зменшилася кількість соціальних працівників, психологів, у 300 громадах немає фахівців з соціальної роботи.

«Зараз в Україні є більше ніж 3,5 тисячі фахівців соціальної роботи, понад 2 тисячі соціальних працівників, психологів лише 500 осіб. Навантаження на них дуже велике», – зазначила посадовиця під час Форуму.

У пріоритеті, за словами Оксани Суліми, – реагування на всі виклики, розвиток соціальної підтримки, впровадження нових послуг, цифровізація всіх процесів.

При тому, надважлива роль громад в регіонах: «Родина і сім’я – основа будь-якої країни. Тому, якби не було складно, у фокусі уваги має бути командна робота із дітьми та сім’ями».

Заступник голови Львівської ОВА Іван Собко зазначив, що зараз головним завданням служб, які опікуються дітьми, є поширення форм сімейного виховання. Наразі 40% дітей, які перебувають у дитячих будинках, можуть виховуватися у родині. Державні заклади для дітей, позбавлених батьківського піклування, мають працювати, як реабілітаційні центри.  Більшість дітей  повинні виховуватися у сім’ї.

За словами керівниці Координаційного центру з розвитку сімейних форм виховання та догляду дітей Ірини Тулякової, працівників соціальної сфери трьох областей, що присутні на Форумі, входять у десятку лідерів в контексті реалізації політики виховання дітей у сім’ї  або під патронатом, опікою, у дитячих будинках сімейного типу.

«Без сім’ї та дитини в країни немає шансів і можливостей розвиватись. Але щоб не створювалось на рівні держави і яка б не була політика, якщо все не втілюється і не підтримується на рівні громади та  сім’ї, у тому немає сенсу», – каже учасниця Форуму Ірина Тулякова, зупиняючись на п’яти пріоритетних завданнях і стратегіях забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні. Йдеться про зміцнення спроможності сімей з дітьми здійснювати догляд і виховання дітей; створення альтернативних форм виховання, щоб діти-сироти та діти позбавлені батьківського піклування виховувались в сім’ях; створення умов для повернення та інтеграції примусово депортованих та евакуйованих дітей; дотримання прав дітей щодо трансформації закладів; розробка планів потреб і можливостей.

На тому, що у центрі усіх зусиль має бути дитина та людина, яка продукує ідеї, наголосили також керівниця секції із захисту дітей Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ в Україні Джин Чой та фахівчиня із захисту дітей Регіонального офісу Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ Світлана Стельмах.

«Лише через людину заходять ідеї, проєкти, формується хороше середовище», – зазначила Світлана Стельмах.

В.о. начальника Управління соціального захисту Львівської міської ради Олексій Неділя та керівник управління Служби у справах дітей Володимир Фридрак учасникам Форуму навели приклади, як у Львові співпрацюють різні служби, мета яких одна – допомагати дітям та сім’ям у скруті.

«Служба у справах дітей, фахівці соціальної роботи співпрацюють з сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах, та допомагають подолати всі труднощі. Також є співпраця з сім’ями, які прийняли до себе дітей-сиріт чи тих, хто позбавлений батьківського піклування. У момент, коли дитина потрапила у складні життєві обставини і до моменту, як вилучена з сім’ї – це «золотий» час для Служби у справах дітей та фахівців соціальної роботи для того, щоб допомогти сім’ї і зробити, щоб вона не потрапила в заклад. Від якісної підтримки залежить, наскільки буде міцною і люблячою сама дитина та чи будуть готові батьки поповнити свою родину іншими дітьми. У нас є співпраця, підтримка, надійне плече і відчувається дух дитиноцентричності в дії», – зазначив Володимир Фридрак.

Під час панельних дискусій обговорили виклики, з якими стикаються соціальні працівники у громадах трьох областей, поговорили про розвиток і доступність соціальних послуг на рівні територіальних громад для дітей та сімей з дітьми, що є важливим етапом у втіленні національної стратегії трансформації системи інституційного догляду та виховання дітей.

Форум провели в межах спільного проєкту Центру «Джерело» та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), який реалізується у 20 громадах Львівської, Волинської та Закарпатської областей за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW в рамках національної програми ЮНІСЕФ  «Кращий догляд для кожної дитини».