Навчити простого, але вкрай потрібного. Як і з чим працюють ерготерапевти Центру “Джерело”

До Всесвітнього дня ерготерапії, який відзначають 27 жовтня, розповідаємо, хто такі ерготерапевти, кому допомагають та яка їхня роль у мультидисциплінарній реабілітаційній команді.

«Робота ерготерапевта не є рівноцінна роботі психолога, реабілітолога, дефектолога чи соціального працівника, але доповнює їх, щоб покращити якість життя дитини», – каже Тетяна Мізерак, яка у відділенні раннього втручання Центру соціальних послуг і реабілітації “Джерело” працює уже понад 12 років.

Фахівчиня прийшла у Центр ще студенткою. Спочатку була логопедом, потім терапевткою мови і мовлення, на той час така спеціальність як ерготерапевт в Україні була маловідомою.

Тетяна почала цікавитися, як працюють ерготерапевти у Нідерландах і Польщі, як вони допомагають організувати щоденну рутинну роботу дитини, при тому до уваги беруть не лише комунікацію чи якусь окрему навичку, а все загалом. Тоді їй самій захотілося працювати у цьому напрямі. Якраз у 2018 році у Львові при Українському Католицькому Університеті з’явилася магістерська програма “Фізична терапія та ерготерапія”. Тож, закінчивши магістратуру в УКУ, Тетяна Мізерак отримала диплом ерготерапевта і фізичного терапевта. 

“Це важливий фахівець, з цікавою філософією, підходом і позицією до життя. Ерготерапевт насамперед займається заняттєвою активністю особи, вчить нібито простих, але вкрай необхідних речей: застібати ґудзики, чистити зуби, брати горнятко чи виделку в руки. Усе заради того, щоб забезпечити максимальну незалежність в повсякденному житті дитини”, – розповідає співрозмовниця.

Працює Тетяна Мізерак у відділенні раннього втручання Центру “Джерело” разом із ерготерапевткою, фізичною терапевткою Надією Соляник. Надають послугу сім’ям з дітьми віком від 0 до 4 років. Зокрема це родини, де виховують дітей з труднощами розвитку або інвалідністю, також це категорія батьків, які мають певні тривоги (коли вони помічають чи підозрюють ризик затримки розвитку у дітей, які передчасно народжені або народжені з малою вагою, або ж сімʼї, які мають хвилювання щодо розвитку їхньої дитини).

Якщо йдеться про дітей раннього віку, тоді допомога ерготерапевта може стосуватися заняттєвої активності усієї сім’ї. Наприклад, вчать дитину доглядати за собою, але із максимальною включеністю самої дитини, а не коли батьки замість неї, наприклад, застібають ґудзики чи беруть чашку. Водночас батькам фахівець може підказувати, як реагувати на проблемні ситуації, що стосуються небажаної поведінки в тому чи іншому процесі. Також це може бути процес дозвілля: як вийти з дитиною на вулицю, правильно пересуватися на кріслі колісному (маневрувати, підняти по сходах тощо).

Досить часто ерготерапевти можуть давати підказки батькам дітей з інвалідністю, як їм навчитися відпочивати без дитини та довірити свою дитину іншим людям (вихователю, вчителю, соціальному фахівцю).

“Ми працюємо насамперед за запитом батьків. При першому візиті, спільній зустрічі, яка триває близько двох годин, обговорюємо і визначаємо повсякденні рутини упродовж дня, як дитина залучена в цьому процесі, а наприкінці зустрічі батьки визначають цілі: що вони хотіли б покращити у самообслуговуванні і розвитку власної дитини. Далі відштовхуємось від цих цілей, тобто чого повинні спільно досягти. Для одних це самостійно одягатись чи взуватись, для других – опанувати навички ходіння в туалет, споживання перших чи других страв, для третіх – навчитись стрибати, кидати м’яч, бавитись чи просто спілкуватись”, – додає Надія Соляник. 

Зустріч із сім’єю відбувається раз на тиждень або ж за індивідуальним графіком роботи. Також можливе онлайн-консультування, під час якого батьки можуть обговорити з фахівцем різні моменти поведінки їхньої дитини.

Чимало часу відводять фахівці раннього втручання на домашнє візитування, наприклад, приходять в сім’ю і допомагають із конкретними запитами: вчать дітей самостійно їсти, одягатись чи взуватись, дають рекомендації з харчування, шукають причину поведінкових труднощів, розширюють коло ігор тощо.

Щоб робота ерготерапевта була максимально ефективною для дитини та сім’ї, ерготерапевт працює у мультидисциплінарній команді, яка складається з лікаря-невролога, фізичного терапевта, терапевта мови і мовлення, фахівця соціальної роботи і психолога. Важливими членами у команді є самі батьки. Разом з ними працюють від самого початку: під час етапу діагностики, постановки цілей, опису можливостей дитини та запитів самої сім’ї. Якщо дитина потребує додаткового обстеження чи, наприклад, потрібна консультація лікаря щодо зміни лікарського препарату, налагодження сну, допомоги із моторним розвитком дитини, тоді відбуваються консультації з неврологом, фізичним терапевтом або іншими фахівцями.

“Із дитиною ми працюємо, вчимось і бавимось. Але ерготерапевт, як і будь-який фахівець, який працює з дітьми та їх сім’ями, не має чарівної палички чи особливого інструменту, який би зцілив дитину. Лише щоденна максимальна включеність усіх може принести результат, навчити чи відновити навички самообслуговування”, – додала насамкінець ерготерапевтка Тетяна Мізерак.