Чотирирічна Аня та її дворічний брат Костя нещодавно отримали найцінніший подарунок – люблячу родину. Три місяці тому дітей усиновило подружжя Оксани та Дмитра зі Львова, і відтоді життя усіх неймовірно змінилося.
Оксана та Дмитро довго мріяли про дітей. Доленосна зустріч відбулася у Кропивницькому, куди подружжя поїхало на знайомство з дітьми, як тоді проживали у будинку дитини. “Ми як тільки їх побачили, одразу зрозуміли – це наші діти. Це було з першого погляду,” – пригадує мама Оксана про першу зустріч із Анею та Костею. Далі розпочався офіційний процес усиновлення, і після нього родина повернулася до Львова вже вчотирьох – із неймовірним відчуттям радості та тепла, а також нової відповідальності.
Після приїзду додому життя сім’ї змінилося докорінно. Оксана та Дмитро, які 14 років жили лише удвох, звикали до нового ритму. “Ми розуміли, що тепер нас четверо, але перші дні все здавалося нереальним. Ми ніби рухалися у тумані – намагалися розпізнати, що потрібно дітям, як правильно з ними комунікувати, що їм подобається, а що ні,” – розповідає Дмитро.
Адаптація виявилася непростим, але водночас наповненим теплом процесом. Діти пізнавали батьків, а батьки – своїх дітей. Перший тиждень чоловік з жінкою вчилися вкладати дітей спати, розуміти, що їм смакує, які іграшки та заняття їм цікаві. Батьки помітили, що спочатку Костя та Аня часто просили їсти. “Це дивувало, що вони постійно хотіли їсти. Думаю, це наслідок життя в будинку дитини, де харчування відбувається за чітким режимом. А тут їжа вже не обмежується та в постійному доступі” – пояснює мама.
Одним із важливих етапів для сімʼї стала оцінка фізичного та психоемоційного розвитку дітей. У будинку дитини їм говорили про певні труднощі та затримку розвитку у дітей, тому батьки хотіли отримати фахову підтримку та зрозуміти, як допомогти сину та доньці. Саме тому Оксана та Дмитро звернулися до мобільної команди фахівців.
Психологиня Ярина Мацукевич використовувала міжнародну методику MPR під час оцінки розвитку дітей. Це методика раннього виявлення затримок у розвитку дітей та труднощів у навчанні.Фахівчиня зазначає, що більшість труднощів розвитку у дітей пов’язана з вихованням в інституційному середовищі. “Аня, наприклад, майже не говорила. Вона перебувала у групі з меншими дітьми, а спілкування з вихователями було мінімальним. Тому їй просто не було де розвивати мовлення,” – пояснює фахівчиня.
Фахівчиня з комунікації Тетяна Байрачна додає: “На момент першої зустрічі дівчинка говорила дуже невпевнено, не вимовляла багато звуків. Ми почали роботу над корекцією мовлення, і наразі вона вже знає багато нових слів, може виражати свої емоції словами та подекуди повноцінними реченнями. Робота ще триває, але прогрес відчутний.”
Фізичний розвиток обидвох дітей продіагностувати фізична терапевтка Юлія Терещак.
“Діти- фізично гарно розвинуті, дуже активні. На першій зустрічі вони не могли всидіти на місці більше кількох секунд, їм було складно виконувати навіть найпростіші завдання. Але поступово їхня концентрація ставала кращою. Тепер вони можуть слухати, слідкувати за інструкціями та довше зосереджуватися на заняттях. Це дуже тішить”
Батьки також з радістю спостерігають за позитивною динамікою. “Ми не лише бачимо зміни самі, а й отримали підтвердження від спеціалістів, що наші діти розвиваються гармонійно, відповідно до свого віку. А ті труднощі , що присутні наразі в поведінці, набуті через виховання в інституції і підлягають корекції” – ділиться тато дітей, Дмитро.
Фахівці мобільної команди склали індивідуальні плани підтримки для кожної дитини. Вони включають заняття з корекційними педагогами, психологічний супровід та поради для батьків щодо розвитку дітей у сімейному середовищі. Також фахівці проконсультували батьків про доступні послуги у громаді.
Зараз Костя та Аня активно пізнають світ, відкривають для себе нові можливості та поступово адаптуються до нового сімейного життя. Аня любить бавитися в ляльки, а Костя із захопленням збирає машинки. “Ми щасливі, що вони з кожним днем все більше відкривають світ довкола. Головне, що вони знають – ми поруч, і ми їх любимо,” – каже мама Оксана.
Кожна дитина має право на родину, турботу та підтримку. А історія Ані з Костею вкотре доводить, що любляча сімʼя- найкраще середовище для гармонійного розвитку дитини.
Довідка: Мобільні команди Львівщини, Волині та Закарпаття працюють в межах проєкту, що реалізується Львівським міським центром соціальних послуг і реабілітації “Джерело” та ЮНІСЕФ за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW в рамках національної програми ЮНІСЕФ “Кращий догляд для кожної дитини”.