У Львові Центр “Джерело” спільно з ЮНІСЕФ провели масштабний форум “Заради дитини та сім’ї – 2025”. Подія зібрала понад 200 учасників – представників громад з Львівської, Волинської та Закарпатської областей.
Шість – зі Львівщини, дві – із Закарпаття, десять – із Волині. Саме стільки громад взяли участь у соціальному форумі “Заради дитини та сім’ї – 2025: соціальні послуги у громадах”, який 7 травня організував Центр соціальних послуг та реабілітації “Джерело” за підтримки ЮНІСЕФ в межах спільного проєкту з розвитку інтегрованих соціальних послуг у 18 громадах Львівської, Волинської та Закарпатської областей.
Захід відбувся з метою обміну досвідом, налагодження партнерств та пошуку спільних рішень для розвитку місцевих ініціатив. Загалом захід зібрав близько 200 учасників, серед яких представники Львівських міської ради та обласної військової адміністрації, Волинської та Закарпатської ОВА, Міністерства соціальної політики, Національної соціальної сервісної служби, Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, а також керівники і представники кількох областей, які прагнуть зробити свої громади більш згуртованими, інклюзивними та стійкими.
Інклюзія, розвиток, співпраця
Як зазначив на початку форуму заступник начальника Львівської ОВА Іван Собко, усе починається з дітей – з їх безпеки, гідності і можливостей. Мовляв, якщо ми створимо належні умови для зростання кожної дитини, то створимо міцний фундамент для сильної держави. Хоч на реалізацію певних планів вплинула війна, проте рух вона не зупинила.
“Форум “Заради дитини та сімʼї” – це про глибокий сенс і відповідальність. Ми зібралися тут не через формальність, а тому що болить – за дітей, родини, долю країни. Якби не війна, Україна вже була б прикладом для багатьох європейських держав у сферах діджиталізації, медицини, освіти. Але ворог намагається відкинути нас назад. Попри біль і втрати, ми продовжуємо працювати – з вірою в ЗСУ, в партнерів, і в кожного українця, який робить свій внесок у спільну перемогу”, – зазначив Іван Собко.
Заступниця міського голови з гуманітарних питань Ірина Кулинич наголосила, що сьогодні соціальний працівник – це велика жертовна праця, та, попри війну, невисокі заробітні плати соціальних працівників, питання дитини і сім’ї залишаються першочерговими.
“Сім’я завжди повинна відчувати підтримку громади, бо людина – це найцінніше, що є. Окремі відділи чи управління сім’ї мало де є в громадах, і зараз депутати Львівської міської ради переконують, що у Львові маємо повернути роботу із сім’ями, тому над тим працюємо. У нашому місті за цей рік з’явилось кілька нових проєктів – сьогодні колеги з ЮНІСЕФ озвучили, що в місті буде Сімейний будинок. Також скоро відкриємо перший Центр життєстійкості. Не пройде багато часу, і ми відкриємо другий Центр життєстійкості, бо з ЮНІСЕФ уже напрацювали цю модель, знаємо, для кого це робимо, маємо приміщення. Крім того, до кінця року відкриємо перший Будинок підтриманого проживання”, – зазначила Ірина Кулинич.
Керівниця Львівського регіонального офісу ЮНІСЕФ Нінке Воппен під час форуму сказала, що відколи вона працює в Україні, а це вже близько трьох років, їй приємно бачити зрушення і долучення нових громад.
“Дуже важливо, що нас і вас підтримує місцева влада, військова адміністрація. Лише спільно можемо досягти більшого. Разом працювати завжди краще. Дуже хочеться, щоб громад було ще більше, тому закликаю інших долучатись”, – заохочує Нінке.
Досвід громад: що працює і до чого ще прагнути
У межах Форуму учасники переглянули відеоматеріал про хід реалізації проєкту в громадах, а також взяли участь у тематичних сесіях та панельних дискусіях. Зокрема, обговорювали питання надання фінансової підтримки у вигляді малих грантів на розвиток соціальних послуг для дітей та сімей, а також впровадження послуг раннього втручання. Серед ключових тем були формування пакету соціальних послуг відповідно до потреб дитини, забезпечення її права на зростання у сімейному оточенні, розвиток спроможності громад у сфері надання соціальних послуг. Виступили представники ЮНІСЕФ, Міністерства соціальної політики України, Національної соціальної сервісної служби, місцевих органів влади, громадських організацій та громад, залучених до проєкту. Окремим блоком було спілкування з представниками громад, які поділились власним досвідом.
Зазначимо, що проєкт з розвитку інтегрованих соціальних послуг реалізується Центром “Джерело” та ЮНІСЕФ уже понад 450 днів, та охопив 18 громад у трьох областях. За цей час учасники проєкту відремонтували та облаштували приміщення нових просторів для підтримки дітей та сімей, найняли нових фахівців. Зараз з дітьми та сім’ями у громадах працюють понад 100 фахівців, а також три мобільні команди в областях.
Крім того, в межах проєкту 1 900 дітей отримали спеціалізовані послуги, в тому числі у віддалених містечках та селах, а 400 дітей отримали допоміжні засоби. Також розробили і реалізували масштабну інформаційну кампанію: вийшло понад 1000 інформаційних дописів із загальним охопленням понад півмільйона людей.
За цими всіма показники та результатами стоять люди, які працюють щодня заради дітей та сімей.
За словами керівниці експертної групи з питань розвитку системи надання соціальних послуг Міністерства соціальної політики України Оксани Суліми, сьогодні соціальні послуги для дітей і сімей – це не про залежність, а самозарадність.
“Це складна робота. Ми працюємо з людьми, які не задоволені життям, які втратили сенс, почувають себе безпорадними, нічого не хочуть. Основна мета і завдання соціальних послуг і дій наших фахівців – щоб людина в себе повірила. Маємо всіляко допомагати їй, підтримувати, і так налаштувати, щоб вона стала активною у громаді, суспільстві, на ринку праці. Тобто, стала самозарадною”, – веде учасниця форуму.
З її слів, зараз у системі є близько 2 млн отримувачів соціальних послуг і попит постійно зростає. Особливо збільшилась потреба у соціальних послугах після початку повномасштабної війни, у 2022 році. Це стосується психосоціальної підтримки, доглядових послуг, екстреного реагування, надання натуральної допомоги.
А ось працівників не вистачає, хоч у комунальних закладах працює близько 4 тисяч фахівців соціальної роботи та близько 300 психологів.
Під час свого виступу спікерка наголосила на важливості підтриманого проживання, формуванні життєстійкості, ранньому втручанні, денному догляді за дитиною з інвалідністю.
“На сьогодні уже понад 300 громад долучились до участі в експериментальному проєкті, більше ніж 200 надавачів розпочали роботу і надалі будуть відкриватись. Дуже сподіваємось, що у Львові незабаром також запрацює Центр життєстійкості”, – зазначила вона.
Оксана Дащаківська, яка є керівницею напряму впровадження соціальних послуг Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, розповіла про пакет соціальних послуг, зокрема, на що варто зважати при забезпеченні права дитини на зростання у сімейному оточенні.
“Дуже добре, що одним з наших ключових слів є самозарадність. Також важливим словом є успроможнення, яке сприяє самозарадності – це коли ми вчимося бачити сильні сторони тих, з ким працюємо. Ще одне важливе слово – надія. Це дає нам можливість рухатись і виживати”, – зазначила Оксана Дащаківська.
Спікерка наголосила, що відповідно до статистичних даних, близько 70% українців пережили втрату через війну. Це все відображатиметься на нас: найважче буде молодим людям, які спочатку пережили коронавірус, тепер живуть у стані війни. Трохи легше буде людям, яким 45 років і більше. Вони ще мають надію. Проте, одним і другим потрібна буде допомога та послуги.
“Соціальна послуга – це не лише про те, що ми комусь допомагаємо, а те, що люди, яким ми допомогли, отримали шанс розвиватись. Основна гіпотеза: якщо в громаді є пакет соціальних послуг, навіть якщо він мінімальний, то завтра не будемо вкладатись у дорогі інституції, допомоги по безробіттю, а зможемо організувати все так, щоб людина швидко стала самозарадною”, – додала вона.
Керівниця програм захисту дітей Дитячого фонду ЮНІСЕФ Наталія Датченко розповіла про надання фінансової допомоги у вигляді малих грантів для соціальних послуг сім’ям з дітьми й дітям та/або послуги раннього втручання. Спікерка приїхала спеціально з Києва, щоб надихнутись, та наголосила, що заявки на конкурс ще прийматимуть до 13 травня, тож є час податись кожній громаді.
Цікавою і змістовною була розповідь кураторки навчальної програми “Школа для Кожного” громадської організації “Бачити Серцем” Ліни Дешвар, яка змалечку до 19 років провела в інтернаті. З її розповіді, у родині вона прожила лише чотири дні, далі батьки від неї відмовились і залишили у дитячому будинку. У дівчини протез на нижній кінцівці, проте це не заважає їй працювати заради дітей, відвідувати інтернати і боротись за зміни.
“Відтоді, як я була в інтернаті, там мало що змінилось. Як ставились до дітей негативно і подекуди жорстоко, так і продовжують. Є три дні у році, коли дітей з інтернатів згадують, серед яких День захист дітей, День Святого Миколая, інколи Новий рік. Дітям не потрібні гарні стіни і ремонти, їм потрібне спілкування. Гарним виходом є наставництво, яке зараз гарно розвивається”, – каже Ліна Дешвар.
Посилення соціальних послуг у громадах. Про що говорили на панельних дискусіях
Під час першої панельної дискусії: “Крок за кроком: як розвивати та посилювати соціальні послуги у громадах для дітей та сімей” керівниця програм із захисту дітей Регіонального офісу ЮНІСЕФ Світлана Стельмах зазначила, що, на жаль, не всі розуміють важливість соціальної роботи, тому нам є над чим ще працювати. Заступниця міського голови Мукачівської міської ради Юлія Тайпс додала, що найцінніше в проєкті для громад є активність.
“Наша Мукачівська громада є однією з найуспішніших на Закарпатті. У пріоритеті – підтримка ЗСУ, на другому місці – соціальна сфера. З 2021 року у нас успішно функціонує Центр надання соціальних послуг. Коли створювали і розвивали центр, то дослухались до жителів, оцінювали їхні потреби, тому у нас все вийшло”, – ділиться вона.
Директорка Центру соціальних послуг “Джерело” Зореслава Люльчак під час панельної дискусії зазначила, що багато громад до проєкту долучались без вагань – швидко і залюбки. Щоправда, багатьом було важко знайти фахівців соціальної сфери, також проблемою були рівень заробітної плати та сама освіта фахівців, адже не можна прийняти на роботу людину без відповідної кваліфікації.
Під час другої панельної дискусії “Як розвивати ринок соціальних послуг та їх надавачів у громаді” заступник голови Волинської ОДА Роман Романюк зауважив, що насправді в реалізації проєкту “Заради кожної дитини” участь беруть 20 їхніх громад, а сюди до Львова приїхало лише 10.
“Саме з Волині почалась реалізація проєкту, тож дякуємо за активність ЮНІСЕФ та Центру “Джерело”, з яким взаємодіємо понад рік. Наших 10 громад тут, усі ділимось своїм досвідом і допомагаємо впроваджувати послуги. Назва форуму “Заради дитини і сім’ї” дуже влучна, свідчить про збереження цінностей, які важливі для кожної дитини – зростати в сімейному оточенні”, – каже він.
Ще один учасник панельної дискусії Богдан Тимощук, в. о. голови Шацької селищної ради, зазначив, що громада розташована близько до кордону, тож допомагає великій кількості сімей ВПО. За підтримки ЮНІСЕФ у громаді ремонтують майбутній центр надання інтегрованих соціальних послуг для дітей та сімей, вже найняті нові фахівці для роботи в межах проєкту.
Координаторка та лідерка ГС “Мережа батьківських організацій” Юлія Бойко, яка є матір’ю дитини з інвалідністю, додала, що їй дуже пощастило, коли 15 років тому вона знайшла Центр “Джерело” і її дитина потрапила на послугу раннього втручання.
“Це була підтримка нашої родини, мене, дитини. Я відразу побачила зміни”, – додала вона.
Юлія Бойко під час панельної дискусії розповіла, як потрапила у громадський сектор, створила мережу батьківських організацій та дала поради як краще працювати з громадським сектором заради найкращих інтересів дітей в громаді.
Під час третьої панельної дискусії “Зміна парадигми та сприйняття, попит на послуги” учасники обговорили кілька питань. Тетяна Французова з Мукачева розповіла про роботу у соціальному проєкті громадської організації “НЕЄМІЯ”. Назар Петро, начальник Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Львівській області розповів про роль служби у підвищенні попиту на соціальні послуги, як можна подолати стигму щодо соціальних послуг та чого бракує в налагодженні системи послуг в громадах.
Олексій Чмир, національний консультант, програмний менеджер з цифровізації соціальної сфери ЮНІСЕФ, зазначив, що у вересні 2024 року ЮНІСЕФ разом з Міністерством соціальної політики запустили соціальний портал, де мешканці уже можуть залишати свої запити. Якщо ви є надавачем соціальних послуг, який є в реєстрі, то у вас вже є власний кабінет. Просто потрібно зайти й автоматично авторизуватись. Основний функціонал є базовий, але працюють над його розширенням, зокрема, аналітичний функціонал, кадровий модуль.
Менеджерка програм соціальних та поведінкових змін ЮНІСЕФ в Україні Тетяна Король розповіла про велику інформаційну національну кампанію, важливість проведення дослідження та аналізу ситуації щодо соціальних та поведінкових змін.
Наостанок вона дала кілька рекомендацій, яких мають дотримуватись керівники громад та їхні команди, щоб жителі громад знали більше про соціальні послуги.
“Перше – проаналізуйте ресурси. У кожного точно є власні соціальні мережі, потужні медіа, лідери думок, яких добре сприймає громада. Зробіть їх вашими амбасадорами. Це точно працює. Навчіть їх правильно говорити про соціальні послуги, зробіть з ними низку активностей тощо. Друге – не намагайтесь вигадати колесо і створити щось неймовірно нове. Якщо є бажання рухатись, ми радо всі поділимось досвідом і ви зможете їх використовувати в роботі. Третє – просто говоріть про це частіше. Ми розуміємо, що у соціальних послугах дуже специфічна і визначена законодавством цільова аудиторія, до якої важко достукатись. Але є родина, друзі, сусіди, тому нам важливо, щоб у потрібний момент вони знали, що є до кого звернутись і кому допомогти. Якщо ми створимо простір, де всі знатимуть куди звернутись, система виявлення стане ефективнішою”, – зазначила Тетяна Король.
Форум відбувся у межах проєкту, який реалізує Центр соціальних послуг “Джерело” та ЮНІСЕФ у громадах Львівської, Волинської та Закарпатської областей за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW в рамках національної програми ЮНІСЕФ “Кращий догляд для кожної дитини”.